Мені сказати хочеться про нього

Мені сказати хочеться про нього
Про те, що криється в його німій душі
Немає в ній нічого показного
Але так багато рідного мені

Я лиш погляну в очі невагомі
Кохатись буду в голосі й тіні
Відкрию речі, що досі невідомі
Бо я іду вперед у темноті
До нього…

І ти є крапля сонця серед тиші
Красива зірка у безмежній тьмі
Я буду йти у вирій через крихти
Що залишаєш ти мені туди

Мій поводир, моя ведуча зірко!
Ти будь зі мною поруч по всяк час
Без тебе доля приторна і гірка
І в тиші чути лише болючий плач

Ти повернешся і я всміхнуся ніжно
Пригорнеш – відкриюся добру
І серед дня постане казка сніжна
Знайду щасливу долю я свою.

© Іванна Вишневська, 2016
#IvannaVyshnevska #IV #IVwriter